Камертон
Вона звичайно їсть і спить,
Ночами іноді сопіт,
І уявити не могла,
Що є душа і не мала.
Вона цього не розуміла,
Вона любила своє тіло,
А що таке душа літає,
То в неї посміх викликає.
Но Бог любив її давно:
“Ти позабудеш про кіно,
Отримаш не земниє блага,
До Бога привиде дорога”.
Хвилина і той час настав,
Вона прийшла на карнавал.
Її пропонують як в кіно,
Зіграти роль, а її смішно.
Зазвичай підписав контракт,
Без Бога був не той розклад.
Вона сценарій прочитала,
І рано як зазвичай встала.
І Ангел взявши камертон,
Не розуміючи пішов.
Тут розпочався карнавал,
Її наряд всім дах зривав.
Вона жартує поміж слів,
І головою лиш уклін,
Її красу не передати,
Бажають всі її фору дати.
Вона природно посміхнеться
І так вальяжно повернеться,
В очах чарівна поволока
І кобелям вже заморока.
Наївно ніжностно смиренна,
Жіночі форми її шалено,
Чіпали оком за нутро,
Ну хто ту встоїть? Ну ніхто.
Вальсує на балу пурхає,
Її кавалер вже помирає.
Від тих сідниць, від тих очей,
Він поза нормою своєї.
Він позабув хто він такий,
Він раб кришталика очей.
У серця стук, у горлі ком.
А зовні? Зовні він піжон.
Для неї роль така знайома,
Вона вже біля ніг піжона.
А після бала був готель.
Потім у ліжко був коктейль.
І секс що колом голова,
Не перевершені слова.
Вона соромно одяглася,
Та геть з готелю подалася.
Піжон забув про їжу, сон,
Лиш бачити її поклін.
Ось вечір знову полон зал,
Її чекає карнавал.
Не перевершено, скромна,
І з кавалером знов вона,
Він зовсім інший просто ват,
А зовні вигляд і наряд …
Їм в спину погляди летять.
Вони вальсує чи парять.
Потім готель, чудовий стіл,
Він домагався, він хотів.
Вона соромно віддалася,
І геть з готелю подалася.
Но Ангел трошки вже втомився,
Він з камертоном забарився.
І знову вечір настає,
Останній з голови не їде,
Налила кави заварної,
І просить серце заспокой.
Оркестр, вечір, карнавал,
Вона як роза, повен зал,
Благо ухає і пурхає,
Но вся з середини згорає.
Останній тронув її душу:
” Не вже кохання, що я мушу,
Забути бал і карнавал,
Останній, шов би ти в підвал”.
Готельний номер напівмрак,
Напівдебош, напівбардак,
У ліжку в пристрасті кайфують,
По тілу нега, но воюють.
Прийнявши душ, душа млоїть,
Тим простачком вона горить,
І Ангел взявши камертон,
Струну іще десь напівтон.
Так обережно натягнув,
Її к коханню повернув.
Вона ні що не розуміє,
Все як за звичай, серце мліє.
І знову вечір настає,
Її нудьга вже дістає,
Вона не хоче тих грошей,
А тілу хочеться ролей.
Її чарівність і манери,
Очей не зводять кавалери,
Вона вальсуючі парить,
А простачок в душі сидить.
Втрачає розум все кидає,
І зал на шпильках покидає,
Куди біжить вона не знає,
Душа тремтить, душа страждає.
Розбита в кров її стопа,
Не відчуваючи парха,
Її душа тремтить, палає,
Виходить поза норму краю.
Коли віддати то тепло,
Обіймах милого того.
Тут Ангел простачка доставив,
По перед неї прям поставив.
Вони в обіймах поцілунки,
Душі найкращі подарунки
І Ангел взявши камертон,
Вже дві струни десь напівтон.
Вони у двох, вони в раю,
Вороною трелі солов’ю,
Будинки, вулиці дома,
А інших нікого нема.
Струна кохання натяглася,
По тілу негой розлилася.
Вона забула про кіно,
Рай на Землі у них давно.
Для неї сон як ті новини,
Розкаже все від пуповини,
Не перевершенна щаслива,
Вона з коханим, сон чи диво.
Робота, дім, сім’я, турботи,
Кохання самої вищої ноти
І в цій блаженної метушні,
Забули істини Земні.
Вони ні разу не молились,
Ніколи навіть не хрестились,
А коли знаки подавались,
Над ними іноді сміялись.
І Ангел вже без камертона,
Їх дві струни вниз напівтона.
Струна кохання провисає,
Вона на нього позіхає.
Чому так швидко все змінилось,
І вже холодним серце билось,
Вони в обіймах, поцілунки,
Для них як в січні сніг в дарунки.
Вони працюють і творять,
Вони чудово говорять.
Ну де та жага, пристрасть, прить,
Що вище хмари полетить.
Ну де той трепет, насолода,
Коли в коханні вся колода,
І вже байдуже б’єш, береш,
Коли в нірвані ти здаєш.
Вони тасують і здають,
А вже знімаючи плюють.
Пропала страсть, пропала прить,
Не можуть вже ніщо змінить.
Ну як ту негу повернути,
Щоб у кохання знов пірнути.
А мозок пам’ятає страсті,
Вона воліє знов пропасти.
І знов оркестр, карнавал,
Вона чарівна повен зал…
31.12.2020