Піч
Він посилає її в піч,
Вона ж в зіницях потонула,
І мріє щоб обняв за пліч,
В його обіймах захлинуло.
Вона ж в зіницях потонула,
І мріє щоб обняв за пліч,
В його обіймах захлинуло.
Щоби ганебно як розпуста,
Вся оголилась як капуста,
І до кінця всю без остатку,
Рубав качан без перестанку.
Вся оголилась як капуста,
І до кінця всю без остатку,
Рубав качан без перестанку.
Він посилає: “В піч пішла”,
А в неї мусом голова,
“О ! Він падлюка так заводить”,
Вона вже з розуму вся сходить.
А в неї мусом голова,
“О ! Він падлюка так заводить”,
Вона вже з розуму вся сходить.
Він взяв за талію : “Екстаз !”
Листки з капусти: “Просто клас !”
Він так брутально все зриває,
Її заводить і пірнає,
В ті почуття, що поза край,
” О божевільний, почекай “.
Вона лепече маячню
І розчиняється в йому.
Качан в качан і остовпіли,
В запалі страстном полетіли
І вирвався на зовні крик,
То тіла резонанса – рик.
Блаженної негой наливався,
Потім за край і виривався,
Качан доївши, насолода
І вже сосискою колода.
– “Я в піч піду не раз, не два, “
І знову мусом голова.
13.12.2020